ОЧИ́ЩАТИ, а́ю, а́єш і рідко ОЧИ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., перех.
1. Звільняючи від бруду, сміття і т. ін., робити чистим. Не кваплячись очистила [Неля] гребінь від волосся, закрутила ним кінці кіс (Вільде, Сестри.., 1958, 366); Для збирання відходів і покидьків треба мати металеве відро з покришкою, щоденно очищати його (Укр. страви, 1957, 31); // Звільняти кого-, що-небудь від різних сторонніх нашарувань. Сокири, молотки, напилки, рубанки, бури, лопати прибували й прибували. Все це швидко очищали від іржі (Ткач, Плем’я.., 1961, 75); Коней спіймали між тополями, очистили сани від снігу і поклали на них поранених (Тют., Вир, 1964, 529).
2. Забирати звідкись усе зайве, непотрібне, стороннє; звільняти від усього зайвого, непотрібного, стороннього. — Старшина… — Я! — Негайно очистити вози від усього стороннього (Гончар, III, 1959, 312); // Звільняти який-небудь простір, поверхню чогось. Партизани очищали підхід до площадки в лісі (Шер., В партиз. загонах, 1947, 81); Вдалині, там, де очищали поля від картоплиння, диміло багаття (Томч., Готель.., 1960, 178); // розм. Спорожняти (посуд), з’їдаючи, випиваючи що-небудь. [Сергій:] Давайте баклагу… (Взяв). Очистили? [Башликов:] По-гвардійському (Корн., II, 1955, 50); // Звільняти від чого-небудь стороннього, шкідливого, небажаного. У коморі біля трієрів Оксанина ланка. Очищають пшеницю (Головко, І, 1957, 393); Дощ очищає атмосферу від мікроорганізмів (Мікр. ж., XXII, 6, 1960, 80); Від самого початку існування [філоксерної] комісії аж досі не було ще прикладу, щоб удалося нам цілком очистити від філоксери виноградники (Коцюб., І, 1955, 201); // перен. Удосконалювати, звільняти від усього зайвого, шкідливого, того, що веде до перекручення, викривлення. Сам Франко на протязі всієї своєї літературної діяльності очищав свою мову від діалектних слів і зворотів (Рильський, III, 1956, 111); // перен. Позбуватися небажаних або ворожих елементів. Треба очищати наші лави від куркульських синків та їхніх прихвоснів (Шиян, Баланда, 1957, 94); Треба очистити ряди мисливців від браконьєрів (Ком. Укр., 8, 1966, 30).
◊ Очища́ти (очи́стити) грунт — готувати, створювати умови для здійснення чого-небудь. Більшовики очищали грунт для партійності своєю непримиренною боротьбою проти антипартійних елементів у 1903-1905 і в 1906-1907 роках (Ленін, 19, 1971, 49).
3. перен. Робити чистим у моральному відношенні. Внутрішні надбання людини залежать .. від того, наскільки саме мистецтво здатне.. очищувати, наснажувати духовно (Літ. Укр., 4.XII 1962, 3); Повстання декабристів розбудило і "очистило" його [Герцена] (Ленін, 21, 1971, 243); // Знімати з кого-небудь провину, виправдовувати когось. — Я покликався на дурних свідків, що замість очистити мене, заплутали мене ще в дві інші паскудні справи (Фр., VI, 1951, 188); // У свідомості віруючих — відпускати гріх (гріхи), робити чистим перед богом; звільняти від гріхів. — На глузи узяв [піп]: "Можу дати для вас тільки божественні книги, це душу очищає…" (Стельмах, ІІ,1962, 101).
4. Звільняти місце, примусивши кого-небудь піти; // Звільняти від ворога в ході воєнних дій. В Будапешті тривають запеклі бої. Наші героїчні солдати квартал за кварталом очищають місто від німців (Перв., Невигадане життя, 1958, 313); // Звільняти від своєї присутності, покидати, залишати. [Телеграфіст:] Усіх пасажирів прошу негайно очистить перон і стати за бар’єр (Корн., І, 1955, 161); Петлюрівці і білополяки в паніці очищали залізничну колію (Довж., І, 1958, 207); Французи змушені були не лише оставити батарею Раєвського, а й очистити підступи до неї (Кочура, Зол. грамота, 1960, 299).
5. рідко. Знімати верхній шар, оболонку і т. ін.; обчищати. Для знищення гусениць, які зимують у щілинах кори, треба старанно очистити відмерлий верхній шар кори стовбурів (Хлібороб Укр., 5, 1966, 31).
6. розм. Те саме, що обкрада́ти. На базарах крутилось безліч різних шахраїв і безпритульних підлітків, які з допомогою бритв очищали кишені роззяв (Гжицький, Вел. надії, 1963, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 832.