ОЧОЛОВІ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., рел. Набрати людського вигляду. [Матушка гуменя:] Свят! Свят! Свят! Це не чоловік, це сам лукавий очоловічився! (Мирний, V, 1955, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 835.