ОЧІ́КУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. очі́кувати. За час очікування хлопців він устиг побувати в кількох напівзатоплених приміщеннях і каютах катера (Ле, Клен. лист, 1960, 222); Знав [майор], що очікування смерті набагато страшніше, ніж сама смерть (Загреб., Європа 45, 1959, 171); Коби хоча зараз міг женитися, а то аж за два роки — пані Шумінська.. була противна такому очікуванню (Кобр., Вибр., 1954, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 833.