ОЩА́ДЛИВИЙ, а, е.
1. Який бережливо витрачає що-небудь, додержується економії. Він не скупий, — він тільки ощадливий (Багмут, Опов., 1959, 29); Кожний керівник підприємства повинен працювати як справді вмілий і ощадливий організатор (Рад. Укр., 12.ІІ 1957, 1).
2. Який сприяє економії (у 1 знач.), здійснює її. Від ощадливого витрачання фонду оплати праці, кормів, пального, мастильних матеріалів, від успішного виконання норм виробітку .. значною мірою залежатимуть результати господарської діяльності всієї артілі (Ком. Укр., 11, 1969, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 839.