ПАКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пакува́ти. Івлєв.. зайнятий пакуванням речей з допомогою підлітка столярчука, який з гуркотом забиває цвяхами вже готовий ящик (Коч., II, 1956, 385); У садових бригадах нашого господарства побудовано дві плодофабрики для сортування, калібрування та пакування плодів (Хлібороб Укр., 11, 1964, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 19.