ПАЛАНКІ́Н, а, ч. У деяких країнах Азії, Африки і Південної Америки — криті ноші, які служать засобом пересування для багатих осіб. Поліцаї проторюють серед людей дорогу мандаринові, який, сповнений до себе пошани, набундючений, сидить в шовком критому паланкіні (Досв., Гюлле, 1961, 159).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 20.