Що oзначає слово - "палій"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПАЛІ́Й, я́, ч. Той, хто зробив підпал. Денис кинув гасити [клуню].. та й сіпнув свата Манойла за рукав: — Треба паліїв шукати (Гр., II, 1963, 301); Погасив я вогонь мерщій, притоптав, піском закидав. А хлопці за палієм навздогін. Та де! Ніч хоч в око стрель. Не спіймали (Жур., Вечір.., 1958, 349); // перен. Той, хто підбурює на що-небудь; підбурювач. Не насильникам і паліям реакції відбудовувати руїни (Еллан, II, 1958, 243); Сьогодні я у мирній праці, Кажу лукавим паліям: — Із шкіл своїх, своїх палаців Я ні цеглини не віддам! (Нагн., Вибр., 1957, 136).

Палі́й війни́ — той, хто веде пропаганду загарбницької війни або підготовку до неї. Палії нової війни — вороги нашої весни (Укр.. присл.., 1955, 431); Люди знали одне, що стріляти в радянського сержанта міг тільки фашист, воєнний злочинець, палій війни (Гончар, І, 1954, 467).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 29.