ПА́ПСЬКИЙ, а, е. Прикм. до па́па1. [Д. Жуан:] Декрет від короля… і папська булла… Мені прощаються усі злочини і всі гріхи… (Л. Укр., III, 1952, 369); // Належний папі. Найбільше у Ватікані працює папська пантофля: заціловують ту пантофлю до дірок (Вишня, І, 1956, 457); Цісарські, панські, папські сили — Від них тут [у Львові] лиш глуха луна… Чолом склонімось до могили Борця з пітьмою — Галана! (Рильський, III, 1961, 99).
Па́пська релі́гія (ві́ра) — те саме, що католици́зм. Бачу: вже ці струї крові Підливають всі основи Папської релігії й віри (Фр., XIII, 1954, 394).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 58.