ПАРАВА́Н1, а, ч., діал. Ширма. — Я сиділа коло хорої, що, ослонена параваном, дрімала (Коб., III, 1956, 200); * Образно. Пару разів із-за рожевого туману чи паравана мигає перед нашими очима далеко не рожева дійсність (Фр., XVI, 1955, 363).
ПАРАВА́Н2, а, ч., мор. Протимінний охоронець корабля, а також деякі його частини.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 61.