ПАРАЗИТИ́ЗМ, у, ч.
1. Форма стосунків між двома організмами різних видів, у яких один використовує другий як джерело живлення. Паразитизм — явище, дуже поширене у тваринному світі (Зоол., 1957, 27).
2. Існування паразита (в 2 знач.); життя за рахунок чужої праці. Прагнення з позицій гуманізму і демократії розкрити паразитизм, лицемірство, бездушну жорстокість панівних класів відзначало всю передову літературу критичного реалізму (Рад. літ-во, 1, 1961, 47); Бездоганне життя Матвія Матвійовича, вченого, хірурга, самий факт трудового подвижництва його — хіба не служили Геннадію найбільш надійним щепленням проти паразитизму?! (Вол., Місячне срібло, 1961, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 63.