ПАРКОБУДІВНИ́ЦТВО, а, с. Сукупність заходів, пов’язаних з влаштуванням парків (у 1 знач.). Паркова композиція Олександрії.. носить сліди впливу різних стильових течій в паркобудівництві (Парк Олександрія.., 1949, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 71.