ПАРОУТВО́РЮВАЧ, а, ч. Теплообмінний апарат, що виробляє пару для різних цілей. Пароутворювач агрегату складається з котла, топки, димаря і двох запарних чанів (Механ. і електриф.., 1953, 487).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 76.