ПАРЦІА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Який складає частину чого-небудь; частковий, окремий.
∆ Парціа́льний тиск — тиск складової частини суміші газів або пари, який би вона чинила, якби сама займала об’єм усієї суміші. Парціальний тиск кисню в повітрі не повинен бути нижчий за 160 міліметрів ртутного стовпа (Рад. Укр., 23.Х 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 83.