ПА́ТРАТИ, аю, аєш, недок., перех.
1. Очищати від нутрощів, потрухів; потрошити. [Мартин:] Поклич панночку. Де вона? [Омелько:] Порося патрають (К.-Карий, І, 1960, 350); — Де ж твоя риба..? Хоч би вже казав швидше, то, може б, гуртом усі йшли та патрали (Збан., Мор. чайка, 1959, 26); // перен., розм. Оперувати внутрішні органи; анатомувати кого-небудь. — Не знаю, яка я. А ви [хірург] так виглядаєте, неначе не мене, а вас цілу ніч патрали… (Шовк., Людина..,1962, 196); // перен., розм. Спорожняти з метою грабежу і т. ін. Криштоф дав наказ не патрати замка Януша Острозького (Ле, Наливайко, 1957, 47).
2. Очищати від пір’я; скубти. Навідалася й тітка Майстриха. Саме вона курча патрала, то так із курчам і в клуню увійшла (Хотк., І, 1966, 77); — Скуби, Марку, і в окріп, — порадив Тимко.. Марко швидко прийнявся патрати курей (Тют., Вир, 1964, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 95.