ПАТРІО́ТКА, и, ж. Жін. до патріо́т. В бій вона пішла рядовим бійцем, показавши себе хороброю і мужньою патріоткою (Шер., Молоді месники, 1949, 32); Справжня патріотка українського народу, Леся Українка віддавала свій талант і сили на підтримку визвольного руху, очоленого російською соціал-демократією (Рад. літ-во, 18, 1955, 202).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 97.