ПА́ЦАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. па́цати. В одхилені двері влетів дитячий щебет.. Потім якесь пацання чимсь плесковатим, наче хто хустя прав (Л. Укр., ІІІ, 1952, 713).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 102.