ПАЧУ́ЛІ, ів, мн.
1. Багаторічна тропічна напівчагарникова рослина з пахучими листям і гілками; використовується в парфюмерії. Чудово прижилися в радянських субтропіках.. пачулі — високоароматична переселенка з далекої тропічної Яви (Веч. Київ, 8.ІІ 1966, 4).
2. заст. Духи з ефірного масла, що добувається з листя і гілок цієї рослини. Василь Опанасович, напахчений пачулями і лавандою, торкнувся пухкими губами холодної Машиної щічки (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 72).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 104.