ПЕДАГОГІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до педагогіки. Пан Адам спокійним тоном викладав свої педагогічні теорії (Коцюб., II, 1955, 245); У педагогічній роботі вчителеві доводиться керувати мимовільною і довільною пам’яттю учнів (Рад. психол. наука.., 1958, 122).
2. Прикм. до педаго́г. Гнат вибрав собі зовсім іншу професію: не думав про педагогічну кар’єру, але .. задумував з новим роком заснувати політично-суспільну газету (Фр., VI, 1951, 201); Педагогічні колективи багатьох шкіл республіки добилися значного поліпшення якості уроків (Ком. Укр., 11, 1962, 27); — Вітаю вас, Ніно Романівно, у вас природний педагогічний хист (Донч., V, 1957, 449); // Який готує педагогів. Уляна.. тільки-но закінчила педагогічний інститут у Ніжині (Довж., І, 1958, 292).
3. Який відповідає правилам, вимогам педагогіки. Педагогічний вчинок.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 108.