Що oзначає слово - "педантичний"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПЕДАНТИ́ЧНИЙ, а, е. Який має риси педанта або ознаки педантизму. Військова кафедра. Це та кімната, де їх [студентів] стільки муштровано керівником кафедри, прискіпливим та педантичним майором (Гончар, Людина.., 1960, 10); — Ну, — пхикнув Харитон, не такий педантичний у виконанні обов’язків і не такий делікатний в ставленні до осіб іншої статі, — не щонеділі ж люди женяться: мусить вона зрозуміти (Смолич, Мир.., 1958, 31); // Власт. педанту. З педантичною строгістю додивлявся [Міхонський] до того, як ученик [учень] стоїть при таблиці, як держить крейду, як маже губкою, як кланяється (Фр., III, 1950, 30); Штефан мовчки усміхнувся, з педантичною увагою перечитував донесення, робив на них помітки червоним олівцем (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 318).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 108.