ПЕЛЕНГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., спец. Встановлювати місцезнаходження кого-, чого-небудь шляхом визначення пеленга. — В підвалі, коло лікарні, наша рація. Я там дав німцям [фашистам] стільки перешкод.. дуже важко їм нас пеленгувати… (Ю. Янов., І, 1954, 195).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 114.