ПЕРВОПРИЧИ́НА, и, ж., книжн. Перша, початкова або головна причина чого-небудь. [Гаврило:] Все, що око бачить наше, гетьмане, що відчуваємо ми, родилося все в огні. Вогонь первопричина всіх явищ (Корн., І, 1955, 230); Так, це, напевне, він, Петро Синельников написав того анонімного листа.. От де первопричина всієї біди! (Собко, Справа.., 1959, 154).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 120.