ПЕРЕ́БЛИСК, у, ч., поет. Блиск (у 1 знач.), що спалахує в різних місцях. Поміж листям розлилися Переблиски вогняні (Рильський, III, 1961, 65); Я, глянувши в напівзамерзле скло [літака], грізне й барвисте, вгледіла видіння, переблиски вогнів у чорноті внизу (Бажан, Політ.., 1964, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 128.