ПЕРЕБІЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Те саме, що перебіли́ти 1, 2. Він перебілував чорняк дуже чистенько, але на кінці таки не вдержав свого баского пера: забризкав добренько (Н.-Лев., IV, 1956, 165).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 127.