ПЕРЕВИ́КОНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переви́конати; // переви́конано, безос. присудк. сл. Плани [артілі] — перевиконано: і в рільництві, і в тваринництві (Вишня, І, 1956, 412).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 140.