ПЕРЕВОЛІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕВОЛОКТИ́СЯ, очу́ся, о́чешся; мин. ч. переволі́кся, локла́ся, ло́ся; док. Важко пересуваючись, переміщатися з одного місця на інше.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 146.