ПЕРЕВІ́Д, рідше ПЕРЕВО́Д, воду, ч.
1. Дія за знач. перево́дити, перевести́ і перево́дитися, перевести́ся. — Діждемо літа, я поїду у губернію, похлопочу собі переводу (Мирний, III, 1954, 244); Виклопотала [директорка] для Миколи перевід у школу-інтернат (Збан., Курил. о-ви, 1963, 92); [Андрій:] Я думаю, що коли людина тратить гроші, щоб дивитись на те, чого не тямить і тямити не може, то се марний перевод грошей (Л. Укр., III, 1952, 721).
У перево́ді — в іншій системі цифр, елементів, одиниць і т. ін. На полях України працюють 182 тисячі тракторів, у переводі на 15-сильні (Рад. Укр., 22. І 1954, 3).
2. перен., розм. Знищення, зникнення всіх або багатьох. — Тож було як почнуть [деркачі] тобі деркати вночі, спати не можна.. А зараз де-не-де тобі деркне.. Мабуть, вже й на них перевід приходить… (Довж., Зач. Десна, 1957, 493).
Без (нема́є, не бу́де і т. ін.) перево́ду — завжди хтось, щось є в достатній кількості, не переводиться. У роду не без переводу (Номис, 1864, № 9343); — Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду (Ю. Янов., І, 1954, 248).
3. зал. Рейковий шлях для переходу рухомого складу з однієї колії на другу. Розпланування колійних пристроїв зводиться до визначення на місцевості осі земляного полотна,.. положення стрілочних переводів (Інж. геод., 1959, 259).
4. муз., заст. Спосіб церковного співу. Як же почав херувимську, так таку, що й сам дяк не умів в лад узяти, а Василь без запинки так усі голоси і покрива, і переводи виводить (Кв.-Осн., II, 1956, 66).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 141.