ПЕРЕГАЛАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Кричати гучніше за інших, глушити інші звуки, голоси. В залі раптом всі збуджено заговорили. — Майте спокій, люди Я не годен перегаласувати таку силу, — гукає Антін (Чорн., Визвол. земля, 1950, 205).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 149.