ПЕРЕГЛЯДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕГЛЯ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док., з (між, поміж) ким і без додатка.
1. Обмінюватися швидкими поглядами; перезиратися. Свати скоса поглядали то на Бонковського, то на Олесю й переглядались між собою (Н.-Лев., III, 1956, 59); Він переглядався з Льонькою, що зніяковіло сидів на возі (Кучер, Пов. і опов., 1949, 246); Ми стояли біля перекинутої вільхи й переглядалися (Томч., Готель.., 1960, 15); Він, сидячи на лавці, скрізь двері дивиться на неї та теж то здихне, то з нею переглянеться (Кв.-Осн., II, 1956, 57); Рибалки переглянулись між собою і спустили очі у землю (Мирний, І, 1954, 313); Товариші мовчки переглянулися (Гончар, II, 1954, 158).
2. тільки недок. Пас. до перегляда́ти. Питомі норми витрат матеріалів, палива, енергії повинні щорічно переглядатися в сторону зменшення (Матер.-техн. постач.., 1959, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 152.