ПЕРЕГНИВА́ТИ, а́є, недок., ПЕРЕГНИ́ТИ, иє́, док. Згнивати повністю, перетворюючись на гнилизну. Перетворення клітковини рослин у вуглисту масу відбувається не повно: одні з частин рослин не встигають перетліти і зберігають свою первісну структуру, інші перегнивають цілком (Курс заг. геол., 1947, 124); // перев. від чого. Руйнуватися, псуватися, гниючи. — Ти хоч собі якесь шкарбоття справ, бо це вже перегнило від поту, — темніють злобою на білому виду жінки міднуваті очі (Стельмах, II, 1962, 297).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 152.