ПЕРЕГРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕГРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док,, перех.
1. Дуже сильно, надмірно нагрівати. Пішов [Захар] на курси шоферів, учивсь, практикувався. Сів за кермо — заліз у рів, мотор нещадно перегрів (Дор., Три богатирі, 1959, 14).
2. розм. Те саме, що обігріва́ти 1. Христя закуталася, перекинула через плече за спину свою в’язку. — Прощай, Марино, спасибі, що перегріла (Мирний, III, 1954, 400).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 157.