ПЕРЕДВИ́ЖНИК, а, ч. В Росії другої половини XIX ст. — передовий художник-реаліст з демократичними поглядами, учасник пересувних виставок. Прекрасне було велике плем’я наших передвижників. Досі ми захоплюємось їх чудовими творами і схиляємось перед мужністю і красою їх подвигу художників-викривачів (Довж., III, 1960, 111); Творчість передвижників вчить художника активно втручатися в життя суспільства, пристрасно любити людину, глибоко й яскраво відображати світ людських почуттів (Мист., 5, 1961, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 165.