ПЕРЕДИ́Х, у, ч. Те саме, що переди́шка. Тисяцький Михало.. підніс її [чарку] до уст і важко, з передихом, але випив до дна (Скл., Святослав, 1959, 459).
Без переди́ху — те саме, що Без переди́шки (див. переди́шка). Отак зминув [минув] рік, як ми поженилися.. Я працюю та й працюю без передиху (Крим., Вибр., 1965, 370).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 169.