ПЕРЕДПІ́ЛЛЯ, я, с. Полоса різного роду загороджень, розташована попереду головної лінії оборони при відсутності безпосереднього контакту з противником. Йому здається, що .. усе це передпілля, захаращене озброєними валами військ, залите вранішнім сонцем, підняте зараз над землею, як величезна трибуна (Гончар, III, 1959, 413).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 174.