ПЕРЕДЧА́СНИЙ, а, е. Який відбувається, наступає, утворюється і т. ін. раніше належного, визначеного строку, часу. Вони реготались, мов діти: вона — тонко і дзвінко, як молода дівчина, він — грубше, передчасним баском двадцятилітнього парубка (Коцюб., І, 1955, 343); Всюди у військах таке панувало піднесення, так хотілося покінчити швидше все одним ударом, що командирам коштувало зусиль стримувати бійців від передчасного виступу, від негайної атаки на Перекоп (Гончар, II, 1959, 406); Після обстеження багатьох людей похилого віку вчені прийшли до висновку, що необхідно розрізняти природну і передчасну старість (Знання.., 5, 1965, 5); Передчасні зморшки.
Передча́сна дити́на — дитина, що народилася раніше визначеного строку. Треба тямити, що отець Тріщин та сплодив за п’ять літ шестеро дітей. І поміж ними не було близнят. Навіть передчасних не було. Кожне приходило на світ одинцем, у приписану пору (Март., Тв., 1954, 403); Передча́сна смерть — надто рання смерть. С. Тудор вступив до львівської гімназії. Але незабаром, після передчасної смерті батька, родина.. опинилася в скрутному становищі (Іст. укр. літ., ІІ, 1956, 577).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 179.