ПЕРЕДЧА́СНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. передча́сний. Він хотів бути мудрим і примушував себе запозичати від розуму, який прирікав його на довгі ще роки чекання, і від знання, яке доводило йому передчасність його любовних поривів (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 179.