ПЕРЕДІСТО́РІЯ, ї, ж. Те, що передує певному періоду, явищу, події і т. ін.; те, що випереджає появу кого-, чого-небудь. Ми почули з вуст нашого провідника також і передісторію заводу, хвилюючу розповідь про часи минулі, але не давні (Смолич, День.., 1950, 63); Ю. Яновський показав своїх героїв.. у критичні або зламні хвилини їх життя, але зумів кількома штрихами подати їх передісторію (Іст. укр. літ., II, 1956, 482); // Давня історія кого-, чого-небудь. Морган був перший, хто із знанням справи спробував внести в передісторію людства певну систему (Енгельс, Походж. сім’ї.., 1948, 21); В романі ["Хіба ревуть воли, як ясла повні?.." П. Мирного] подано широку соціальну передісторію с. Піски ще з часів заселення Лівобережної України (Іст. укр. літ., І, 1954, 388).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 170.