ПЕРЕ́ЙМОМ, присл., діал. З перервами; іноді. Він закохався у дорогах. Як ходив він переймом, то ходив, коли йому пожадається, не поспішаючись (Вовчок, І, 1955, 181).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 188.