ПЕРЕЙТИ́СЯ1, перейду́ся, пере́йдешся, док., діал. Пройтися. Проклята бюрова праця вхопила мене у свої тверді лаби так, що чоловік не щодня має час перейтися годинку, хоч від того залежить здоров’я (Коцюб., III, 1956, 277); Хатчина тісненька. Перейтися по ній не було місця, можна лише сидіти або стояти (Март., Тв., 1954, 312).
ПЕРЕЙТИ́СЯ2, пере́йдеться, док., безос., розм. Те саме, що змарнува́тися. Нехай воно тобі нівцем [нанівець] перейдеться! (Номис, 1864, № 4595).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 188.