ПЕРЕКАПУ́СТИТИ, у́щу, у́стиш, док., перех., розм. Зіпсувати, знівечити що-небудь. — А як було добре без нього, — зітхнула Соломія. — Усі свої, рідні.. А він приїхав і все перекапустив (Кучер, Трудна любов, 1960, 252); — Так ви, будь ласка, Генрієто Макарівно, підіть погляньте, що там і як. Ніночка наша молода і запальна, — щоб чого не перекапустила (Смолич, День.., 1950, 202).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 190.