ПЕРЕКИДА́ННЯ1, я, с. Дія за знач. перекида́ти1. Постійне перекидання вітром сухих піщинок з пологого схилу на крутий призводить до того, що весь горб переміщується в напрямі руху вітру (Фіз. геогр., 5, 1956, 110).
ПЕРЕКИДА́ННЯ2, я, с. Дія за знач. перекида́ти2 і перекида́тися2. — Вперше в історії людства, — говорить вчений, — вдалось перекидання з Землі діючої апаратури на друге небесне тіло (Веч. Київ, 11.ІІ 1966, 1); На початку 1960 року Інститут "Гідропроект" (Москва), узагальнюючи досвід проектування попередніх років, склав схематичний проект перекидання стоку рік Печори і Вичегди у Волгу (Наука.., 6, 1961, 20); Перекидання людей з бригади в бригаду, коли цим людям не одведено певної ділянки роботи — це вже знеосібка (Вишня, І, 1956, 367); — Якась невдача? — тихо запитала мама, коли бурхлива Санина діяльність по перекиданню і псуванню речей трохи стишилася (Собко, Звич. життя, 1957, 109); Кидає [підліток] горіхове лушпиння в інші ряди, звідти відповідають тим же; сміх, крик, перекидання (Л. Укр., II, 1951, 524); З усією строгістю ми мусимо зробити застереження тим поетам, які, замість того, щоб виносити нашу поезію на верхів’я, ще й досі займаються трюкацтвом, акробатикою, перекиданням через власну свою голову (Тич., III, 1957, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 191.