Що oзначає слово - "перекидати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПЕРЕКИ́ДАТИ див. перекида́ти1.

ПЕРЕКИДА́ТИ1, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕКИ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Кидати все або багато чого-небудь, одне за одним, у кілька прийомів. — Ферапонте, зараз мені перекидати гній поза стайню! Наметав купу перед дверима… (Коцюб., II, 1955, 396).

2. Кидати все або багато чого-небудь по кілька разів, створюючи безлад. — Та де це вона, справді? — гукнула вже з серцем пані і почала перекидати одежу на полу… (Мирний, III, 1954, 252); Перекидали усе в скрині, а намиста нема! (Н.-Лев., III, 1955, 277); Перекидавши в хаті й на подвір’ї все догори дном, солдати не знайшли ні Гохберга, ані навіть його коханки (Автом., Так народж. зорі, 1960, 297).

3. заст. Перебудовувати; перекладати. Ще треба у хатах то груби перекида́ти, то білити… (Мирний, V, 1955, 382); Ми свою хату перекидали (Сл. Гр.).

ПЕРЕКИДА́ТИ2, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕКИ́НУТИ, ну, неш, док., перех.

1. Кидаючи, переміщати з місця на місце. Карпо недалеко сидів від Івася і перекидав з руки на руку.. солому (Мирний, І, 1954, 270); Кукулик перекидав шмат м’яса язиком у роті туди й сюди, щоб хоч трохи охололо (Загреб., День.., 1964, 155); Новий крокуючий екскаватор.. набирає в ківш по 25 кубометрів грунту і перекидає на відстань 150 метрів, виконуючи роботу, на яку довелося б ставити кілька тисяч землекопів (Колг. Укр., 10, 1957, 2); Хмуро насупив [парубок] брови і знехотя перекинув сердак з одного плеча на друге (Кобр., Вибр., 1954, 165); Олег Іванович перекинув чемоданчик у ліву руку і відчув міцний потиск кощавої руки Штукаренка (Голов., Тополя.., 1965, 24); // Кидаючи поверх кого-, чого-небудь, над ким-, чим-небудь, переміщати з місця на місце. — Бий мене і що хоч собі роби, тільки мене через пліт не перекидай, бо мене й до шатра не приймуть! (Номис, 1864, № 566); Мовчки пробивався [Бронко] вперед, до сцени. По рухах Бронкової голови та спини Ольга здогадувалась, що місцями йому ставили рогатки з колін, а місцями мало що не на руках перекидали його на ряд вперед (Вільде, Сестри.., 1958, 474); Остап перекинув через тин, за яким стояла Соломія, сакви і сп’явся на тин (Коцюб., І, 1955, 336); Перекинув [Дмитро] на засторонок сніп обережно і навкіс, щоб ні колос, ні гузир не зачепили матері (Стельмах, II, 1962, 403); // перен. Переносити свою увагу, зацікавлення і т. ін. з одного об’єкта на інший. Він перекидав погляд то на розідрану спідницю, то на намисто, що розкотилося по всій хаті… (Мирний, II, 1954, 236); Журба помітив у Галини невеличку погорду молодості, перекинув свою увагу до військового (Епік, Тв., 1958, 577).

Перекида́ти (переки́нути) своє́ (вла́сне) ті́ло — різким рухом перевалюватися через кого-, що-небудь. Обережно ступаючи по траві, підходить Василь до літака. Він ловко перекидає своє тіло за борт і сідає (Собко, Зоряні крила, 1950, 242); Мов акробат, млинком перекинув [Вася] власне тіло через себе вбік, вихоплюючись з-під коня (Гончар, III, 1959, 223).

Перекида́ти (переки́нути) відповіда́льність на кого — що — змушувати кого-небудь іншого брати відповідальність на себе. В умінні перекинути відповідальність на будь-чиї, тільки не свої, плечі обережно-хитрий Омелянович-Павленко був рідним братом Симона Петлюри (Стельмах, II, 1962, 242).

2. перен. Переміщати, переводити в інше місце, на іншу роботу, іноді з іншою метою, іншим завданням. Залізниця в основному була закінчена і частину інженерно-технічних працівників перекидали на нове будівництво (Багмут, Опов., 1959, 54); — Після розгрому фашистів під Сталінградом частину нашої 57-ої армії перекинули на Ленінградський фронт (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 21); У 1904 р. постало питання, яким шляхом перекинути на Далекий Схід російську військову ескадру під командуванням Рождественського (Видатні вітч. географи.., 1954, 112); // тільки що. Перевозити або іншим способом доставляти звідкись куди-небудь. Буде створено єдину енергетичну систему СРСР, яка.. дасть можливість перекидати електроенергію з східних районів у Європейську частину країни (Програма КПРС, 1961, 60); Намічено в найближчі роки перекидати води Печори та інших північних рік у Волгу і Каспійське море (Ком. Укр., 7, 1962, 85); Видавець узяв мою казку та й перекинув у Галичину, там її у "Правді" й надрукували (Мирний, V, 1955, 384); Кирило Васильович дав завдання найобережніше вивідати, хто з капітанів катерів найнадійніша людина, бо потрібно перекинути на той берег вантаж (Хижняк, Тамара, 1959, 100).

3. через що, на що, за що. Кидаючи вільним рухом, перевішувати щось або частину, кінець чогось через що-небудь, надавати чому-небудь певного положення. — Що це за дівчина? Де вона взялася в нашому селі? — думав молодий Джеря, надіваючи шапку і перекидаючи свиту через плече (Н.-Лев., II, 1956, 169); Сержант перекидає автомат на спину, викочує з сіней велосипед (Гончар, Новели, 1954, 26); Івась лежав, поставивши одну ногу і перекинувши через неї другу (Мирний, І, 1954, 180); Він швидко застебнув сумку, перекинув її за плече і насторожився (Грим., Кавалер.., 1955, 8); Ксеня була тоненька, з білявою товстою косою, яку вона носила, перекинувши через ліве плече (Голов., Тополя.., 1965, 81).

4. перев. у сполуч. із словами міст, місточок. Наводити для переправи через що-небудь, для з’єднання берегів чого-небудь. [Микита:] Я бажаю обкопати ввесь двір ровом аршинів у чотири завширшки; у рів треба напустити води, а проти того ганку, що на дорогу дивиться, перекинути через рів місточок (Сам., II, 1958, 160); Понабудовують [люди] дивовижних будівель на вершинах гір, перекинуть мости через пропасті (Хотк., II, 1966, 155); * Образно. О, перекинь моста, моя немудра пісне, До радощів людських і до людських зусиль (Рильський, І, 1960, 273); // Простягати, навішувати над чим-небудь, зверху чогось. Опівдня сонячний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу (Вовчок, І, 1955, 110); Коло семінарської брами широка та довга лавочка, навпроти стара верба дуплината віти перекинула мало не через увесь шлях (Вас., І, 1959, 233).

5. Перевертати набік або внутрішньою, нижньою частиною догори. Грима [пан] дверима, перекидає стільці і хоче так крикнуть, щоб по всіх хатах заскакала стаєнна лайка (Коцюб., II, 1955, 59); По горбах Правобережжя Трактори невтомні ходять, Стерні, золотом повиті, На ріллю перекидають (Ус., На.. берегах, 1951, 135); Карпо перекинув батька на бік, і він тільки тоді прокинувся й опам’ятався (Н.-Лев., II, 1956, 289); Щохвилини ми ждемо, що вітер зірве дах або вирве із мерзлого грунту будинок і перекине його (Трубл., І, 1955, 228); // безос. Вітри такі, що.. стріхи зривало..; у мене на балконі перекинуло геть залізну лавку (Л. Укр., V, 1956, 218); // Збивати з ніг, примушуючи впасти. Ой, як приступить панота, як кинеться, наче ті звірі, — світу не видно! здається, от-от ізметуть, перекинуть. Тільки ж не спали й повстанці (Тич., І, 1957, 105); // безос. [Зінька:] Вхопило мене раптом, ніби вихор, і закрутило, як пір’їну!.. Кудись несе, перекида, жбурля!.. (Кроп., II, 1958, 57); // Викидати або виливати з чого-небудь перевернутого. Вона не могла дати собі ради і тільки дивилась, як свині перекидали пійло, місили ногами їжу та гидили (Коцюб., II, 1955, 51); [Одарка:] Підемо пішки! "Пішки, кажуть, нема замішки!". [Микита:] Воно й безпечніш! А то як баских коней запряжете, то щоб, бува, не перекинули та не покалічили… (Кроп., І, 1958, 73); Передо мною виплили ці дні, і епізод із сомом, що втяг моє вудлище в воду, а потім перекинув і рибалку з душогубки (Досв., Вибр., 1959, 50); // розм. Випивати до дна (перев. алкогольні напої); вихиляти. Колісник, червоний, як стиглий кавун або печений рак, знай пришивав квітки то тому, то другому, перекидаючи чарку за чаркою (Мирний, III, 1954, 290); [Галушка:] Галю, винось-бо щось перекусити — чоловік з дороги дальньої, та й нам не завадить чарчину перекинути (Корн., І, 1955, 293); // Перегортати (сторінки, аркуші паперу і т. ін.). Колись байдужими перстами Перекидаючи листки, Ви спогадаєте і са́ми Свої колишнії гадки (Стар., Поет. тв., 1958, 43); Демидів вийшов із лавки і подав свій зошит Греблянському. Той перекинув кілька карток (Мак., Вибр., 1954, 51); Ференц дістав альбом.., перекинув аркуш. Юнак з бакенбардами стоїть навколішки біля гармати. Зосередженим поглядом впився вперед (Гончар, III, 1959, 269); // перен. Змінювати існуючий стан, лад, порядок. Страшний той гук, потужний і величний, По всіх країнах має залунати І перекинути світо́вий стрій одвічний (Л. Укр., І, 1951, 82); Ленін встав, як світ-зоря, й кличе всіх проти царя: — ..Правда з нами! Ми не згинем! Трони царські перекинем! (Тич., II, 1957, 230); Настирлива ж яка ця думка: "О, жінки якби схотіли, можна село догори ногами перекинути…" (Кач., II, 1958, 52).

6. у кого — що, на кого — що, ким, чим, розм., міф. Робити іншим, переводити в інший стан, надавати іншого вигляду; обертати. — Один старий циган уже став чаклувати.. Злякався дід, повів у комірчину, до ніг їм падає. Беріть, каже, все, що є, тільки не перекидайте мене в півня (Тют., Вир, 1964, 15); [Xристя:] Що ж той ворожбит зробе [зробить]? [Маруся:] Що? Перекине Семена вовкулакою, а тоді й роби, що хочеш… (Кроп., І, 1958, 89); — Розкажи мені, Одарко, — спитав дід, — як се мати перекинула тебе у відьму? (Стор., І, 1957, 91).

7. кому, розм. Давати, виплачувати що-небудь комусь; підтримувати грошима. Сидір Іванович, ніде гріха діти, в подяку за допомогу перекидав дівчині то зайву верейку січки, то зайве відро жому або буряка (Добр., Тече річка.., 1961, 155); — Не пожалій лиш золотого Для Феба світлого, ясного, Та і мені що перекинь (Котл., І, 1952, 119); — Склади, склади мені список цих богоодступників. Бояться копійчину перекинути. Забувають, що тепер настали дорожчі часи (Стельмах, І, 1962, 414).

8. тільки док., діал. Перебудувати. Через рік батьківську хату перекинули [Максим та Явдоха], збудували нову (Мирний, II, 1954, 136); — Узявся я бруси з міста перевозити, — сказав Семен жінці увечері. — Кому? — Кому ж? Лавушнику [крамарю]. Хату хоче перекинути (Хотк., І, 1966, 128).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 191.