ПЕРЕКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКЛЕПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Клепати, заклепувати що-небудь ще раз, повторно або заново, по-іншому. — Винахідник! — А цепки біля корів переклепати незугарен! (Вол., Місячне срібло, 1961, 186).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 198.