ПЕРЕКО́НЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. переко́нливий. Він повів мову обережно, роздільно вимовляючи кожне слово, наче зважуючи переконливість його (Рибак, Помилка.., 1956, 181); Для більшої переконливості я додав: — Станція Безимянка лежить на північ, отож ми й підемо прямо на Полярну Зірку (Гур., Новели, 1951, 125); Коли ми говоримо про художню переконливість образу героя, то це означає, що у нас немає сумніву відносно того, що зображена людина саме так думала і діяла (Талант.., 1958, 121).
З усіє́ю (вели́кою, глибо́кою і т. ін.) переко́нливістю — дуже переконливо. Багаторічний досвід колгоспного виробництва з усією переконливістю підтверджує великі переваги соціалістичного сільського господарства (Колг. Укр., 10, 1957, 21); З великою переконливістю говорить [С.Тудор] про неминуче банкрутство тієї літератури, яка перебуває під владою реакційних антинародних тенденцій (Іст. укр. літ., II, 1956, 589).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 201.