ПЕРЕКРЕ́СЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. перекре́слювати і перекре́слити.
2. Перекреслене місце в рукопису, кресленні і т. ін. Сів [Начко] нарешті, і з блискавичною швидкістю полетіло перо по папері, заповнюючи вузькі паски рівним, чистим письмом, без перекреслень і поправок (Фр., VI, 1951, 259).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 205.