Що oзначає слово - "перекривляти"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕКРИВИ́ТИ, ивлю́, и́виш; мн. перекри́влять; док., перех.

1. Робити кривим; тримати, розташовувати криво. Василько підігнув праву ногу догори, голову перекривив на лівий бік і скакав на лівій нозі (Март., Тв., 1954, 247); // Відбивати криво, деформувати зображення (про дзеркало і т. ін.). Дзеркальце висить, — хоч там таке, що як подивитись у його, то й себе не пізнаєш: так тобі перекривить обличчя… (Вовчок, І, 1955, 15); // Викривляти, перекошувати, перев. під впливом сильного почуття, надаючи неприродного виразу (обличчя, риси обличчя). Максимові подобалося дражнити її, перекривляючи обличчя, показуючи язика (Коз., Блискавка, 1962, 63); Слова його звучали лагідно, але губи раз у раз перекривлював зневажливий усміх (Шовк., Інженери, 1948, 251); Генерал д’Ансельм підніс долоні до ушей, і болісна гримаса перекривила його випещене обличчя (Смолич, V, 1959, 776); // безос. Внаслідок сильного нервового потрясіння Лук’янові перекривило рот (Іщук, Вербівчани, 1961, 17).

2. Копіювати чиюсь міміку, рухи, манеру говорити і т. ін.; піддражнювати, підсміюватись, показуючи своє негативне, насмішкувате ставлення; передражнювати. Галя ввесь час перекривляє всіх, як вони говорять: і Івана — надувшись, і Хведя — закочуючи очі вгору, і Трохима — водячи пальцем по книжці (Григ., Вибр., 1959, 461); Молоду [прибиральницю] завжди перекривляли, вигадували їй різні прізвиська, часом робили все наперекір (Коп., Земля.., 1957, 46); Саша поспішає за ним, як песик, з захопленням дивлячись на цього комедіанта. Такі гримаси корчити, так перекривлювати людей — потіха та й годі! (Полт., Повість.., 1960, 339); Онися вискочила в кімнату, зачинила за собою двері й перекривила Балабуху перед дверима, вивернувши з усієї сили спідню губу (Н.-Лев., III, 1956, 20); Дівчинка заплакала. — Заплач, Матвійку, дам копійку, — перекривив її Сергійко (Тют., Вир, 1964, 104); // Повторювати чиї-небудь слова, підкреслюючи інтонацією своє негативне або насмішкувате ставлення до них. [Юда:] Я пригадав — він докорив мені. [Прочанин (перекривляє, з огидою):] "Він докорив!" — Тебе убити мало! (Л. Укр., III, 1952, 144); Скривившись, перекривляючи пані, запищала [Федорка]: — Ах, ах! Який жах! (Головко, І, 1957, 109); — Не треба було мучити худобу, — запалими очима дивиться Мар’ян на фурмана. — Худобу, худобу! — сердито всім обличчям і тілом перекривлює розкуйовджений Онуфрій (Стельмах, І, 1962, 175); — Не хочу… я буду дома… — прошепотів Зінько. — "Не хочу, я буду дома!" — перекривив його лікар. — Усі ви боїтесь тієї лікарні (Гр., II, 1963, 480); О. Ананій сердито блимнув на матушку і перекривив: — Убивають! Шарманка бісова! (Панч, В дорозі, 1959, 15); * Образно. Гунява луна.. одгукувала з усіх боків чужі слова, перекривляла, реготалася (Вас., II, 1959, 64).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 206.