ПЕРЕКРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перекри́ти. Ріс новий будинок. Сотня кроків — і нове диво: вже перший поверх перекритий, вже по ньому бігають монтажники (Збан., Курил. о-ви, 1963, 195); Ніхто вже не слухав запевнень голови, що через рік-два витрати на будівництво будуть перекриті, що потім піде прибуток (Чаб., Тече вода.., 1961, 23); 7-8 липня 1955 р. русло Дніпра було перекрите Каховською греблею і почалося заповнення чаші водоймища (Укр. бот. ж., XVII, 1, 1960, 4); Вдень вулиця перекрита шлагбаумом, а зараз шлагбаум хтось відтяг (Гончар, Тронка, 1963, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 207.