ПЕРЕКУСА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Покусати всіх або багатьох, все або багато чого-небудь. Лізе дебелий, літній фельдфебель: — Чорт! Ці коні здатні вкусити навіть фельдфебеля германської армії! Вони перекусають всю Німеччину, прокляті козацькі тварини! (Ю. Янов., І, 1954, 185); Хай-но тільки спробують [вуркагани] видирати у нього здобич! Руки перекусає, а свого, законного, не віддасть (Гончар, Таврія, 1952, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 210.