ПЕРЕЛЕ́ЖАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переле́жати. Передо мною стояв чоловік — розхристаний, з могутніми грудьми, з чорною закуйовдженою чуприною і перележаним обличчям (Хор., Ковила, 1960, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 212.