ПЕРЕЛЕ́СНИЙ, а, е, рідко. Який чарує, спокушує; спокусливий. Порожня ніч землі туману й трясовиці.. Тріпочеться зоря, як риба золота.. Пахнот вільгих, солодких соків повен, Той перелесний цвіт, таємний цвіт тирлич (Бажан, Вибр., 1936, 20); Перелесна просинь очей.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 212.