ПЕРЕЛИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕЛИ́ТИСЯ, ллє́ться і рідко ПЕРЕЛЛЯ́ТИСЯ, лля́ється, док.
1. Литися з одного вмістилища в інше. Булькає, переливаючись із барильця в карафки, добуте з радгоспних льохів вино (Гончар, Тронка, 1963, 142); // перен. Переходити з одного стану в другий, від одного почуття до іншого, від однієї думки до іншої і т. ін. Матвій Матвійович був дуже людяний, добрий, м’який до того безмежжя, яке переливається у безвільність (Вол., Місячне срібло, 1961, 51); // Перетворюватися в що-небудь інше. Минули роки, ім’я Чапаєва перелилося в пісню, і лишився він у народній пам’яті, як живий (Укр.. казки, 1951, 399); То спека, то стужа… Сіяв — не вродило… Мисль якось не здужа Перелитись в діло (Граб., І, 1959, 425).
◊ Перелива́тися (перели́тися) в ду́шу — передаватися від однієї людини до іншої. Горе з серця мого переллється в твою душу і згаснеш від нього (У. Кравч., Вибр., 1958, 41); Перелива́тися (перели́тися) у ве́чір (ра́нок і т. ін.) — поступово переходити в іншу частину доби. День переливається у вечір.
2. Виливатися через край якогось вмістилища, якоїсь посудини. Налляв [Микольцьо] дві склянки пива й показував Славкові на густу піну, що аж переливалася через верх (Март., Тв., 1954, 450); Було зовсім тихо. Навіть шум води, що неквапно переливалася через пощерблену вершину греблі, не долинав сюди (Голов., Тополя.., 1965, 137); // Литися стрімко, переміщатися через що-небудь (про річку, потік і т. ін.). Ціла річка води текла у сад, гула, як на лотоках, місцями переливалась по перекатах і гуркотіла, вливаючись у Сулу (Стор., І, 1957, 367); Одразу ж за скелею шуміла, дзвеніла на камені, переливалась Рось (Скл., Святослав, 1959, 464).
◊ Перелива́тися (перели́тися) че́рез край — те саме, що Перелива́тися (перели́тися і т. ін.) че́рез ві́нця (див. ві́нця). Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (Довж., III, 1960, 358).
3. тільки недок. Повільно литися, коливатися (про рідину). Десь в глибинах землі, наче в череві великої тварини, щось важко сопло, булькало, тихо переливалося (Кол., Терен.., 1959, 209); В самому заповіднику, як у справжнім оазисі, переливалась і свіжила повітря вода (Рильський, III, 1956, 27); // Обертатися в організмі (про кров). Кров переливається їй у жилах, б’є в висках (Кобр., Вибр., 1954, 168); * Образно. Український народ любить вірменських богатирів; та сила, що по жилочках переливається в Давиді Сасунському, особливо зрозуміла і близька йому (Тич., III, 1957, 96); // Повільно рухатися, пересуватися (про повітря, вітер і т. ін.). Була на диво тиха і ясна погода. Повітря прозоро переливалося вдалині (Ткач, Крута хвиля, 1954, 344); Тільки над схилом хлюпотів, переливався пахучий, як квіти, як буйна земля, вітрець (Коцюба, Нові береги, 1959, 385); // перен. Плавно коливатися. Сухим металевим дзвоном подзвонює туге колосся; колосковими хвилями переливаються жита (Гончар, Людина.., 1960, 90); Крізь загальний гамір юрби, що переливається, вирує навколо мене, чую якийсь знайомий голос (Кол., На фронті.., 1959, 82).
4. Блищати різними кольорами, відтінками кольорів. Навкруги чорніло зоране поле, а згори, від повного місяця, лилось блакитне холодне сяйво.., переливалось на змочених росою плугах (Коцюб., І, 1955, 104); // Переходити від одного кольору, тону до іншого. Вона.. дивилась на море, що було неспокійне того дня, переливалось то темною крицею, то ярим смарагдом (Л. Укр., III, 1952, 612); Очиці бистрі [у Галочки], аж горять, на виду краска у щочечках так і переливається (Кв.-Осн., II, 1956, 353); Доріжка була обсаджена чорнобривцями, що переливались від гарячо-жовтого до червоного, майже чорного (Вільде, Сестри.., 1958, 408).
Перелива́тися вогня́ми (кольора́ми, зо́лотом і т. ін.) — відблискувати різноманітними барвами. Золотим вінцем підіймається місяць, переливаються різними кольорами зорі (Стельмах, І, 1962, 264); Свіжа людина й не подумала б, що ця дівчина з пишним волоссям, яке переливається золотом, тяжко хвора (Ткач, Плем’я.., 1961, 164); Факт, переходячи із уст у вухо, обростав, набирав соку з жіночих буйних уявлень, грав, переливався барвами (Головко, II, 1957, 113).
5. Звучати тонами, що переходять один в один. Згори лине жайворонкова пісня; доноситься голос, як срібний дзвіночок, — тремтить, переливається, застигає в повітрі… (Мирний, І, 1949, 125); Далекий грім гудить, грохотить і переливається межи розпадинами сірих скал (Фр., VIII, 1952, 317); Тихі мелодії, прозорі й сонячні, непомітно переливалися в надривні бурхливі акорди (Корн., Разом із життям, 1950, 48).
6. тільки недок. Пас. до перелива́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 213.